Що подивитися в Сумах

Воскресенський собор

Найстаріша кам'яна будівля Сум і пам'ятка козацького бароко національного значення. Її почав будувати сам Герасим Кондратьєв, а завершив його син Андрій — як церкву й родинну усипальницю.

• Двоповерхова: вгорі Воскресенський храм, внизу — Андріївський.
• Центральна баня — близько 35 м.
• Горіла 1791 року, за радянщини була складом; 1966-го її мали знести, але врятували й віддали музею.
• Нинішній вигляд — після реставрації 1978 року. З 2019 року — кафедральний собор ПЦУ.

Пошкоджено дроном 11 вересня 2025 року під час служби й удруге 26 липня 2026-го. Богослужіння тривають.

Спасо-Преображенський собор

Головна вертикаль центру. Дерев'яні церкви на цьому місці стояли ще з 1650-х і тричі горіли. Нинішній вигляд собору дав харківський архітектор Михайло Ловцов коштом цукрозаводчиків Суханових.

• Дзвіниця заввишки 56 м — найвища культова споруда міста; англійський годинник із курантами встановили 1884 року.
• Чавунні статуї євангелістів (близько 3 м) відлили на сумському заводі «Вулкан».
• Іконостас із білого мармуру й малахіту, розписи Володимира Маковського.

Троїцький собор

Подарунок Павла Харитоненка місту, задуманий як зменшена копія Ісаакіївського собору. Проєкт Карла Шольца завершив його син Густав, інтер'єр і мозаїчну підлогу створив Олексій Щусєв.

• Ікони писав Михайло Нестеров, вітраж «Трійця» — Кузьма Петров-Водкін, розписи — Ігнатій Нівінський.
• Освячення призначили на 26 вересня 1914 року, але скасували через смерть мецената й початок війни.
• У 1987–2001 роках тут був органний зал, а в нижньому ярусі — галерея скульптур Кавалерідзе.

Іллінська церква

Класицистичний храм, що замінив дві дерев'яні церкви, знищені пожежами. Велика пожежа 1839 року й змусила будувати з каменю.

• Будівництво тривало з 1836/1844 до 1851 року.
• 1995 року добудовано каплицю святого Тихона.
• Навпроти — сквер Сумсько-Київських дивізій.

Петропавлівська церква й усипальниця Харитоненків

Пізньокласицистичний храм на місці богадільні, збудованої Іваном Харитоненком. Поруч — родинні поховання Харитоненків і Суханових.

• Скульптури «Янгол» і «Голгофа» з білого італійського мармуру створив француз Арістид Круазі.
• Тут же 8-метрова склепова піраміда й могили Суханових (1910).
• З 2014 року на кладовищі є Алея слави полеглих захисників.

23 вересня 2026 року керовані авіабомби вибили вікна храму.

Пантелеймонівська церква

Частина колишнього монастирського ансамблю, головним жертводавцем якого був купець Кулешов. Авторство приписують Щусєву або Покровському.

• Служби тривали до 1963 року, з 1980-го тут був планетарій.
• Церкві повернули 1990 року, тепер тут духовна семінарія.

Пантелеймонівський міст

Міст через балку річки Стрілки, який почали будувати 1988 року й покинули 1990-го. Майже двадцять років він стояв недобудованим, поки 2 листопада 2009 року його нарешті не відкрили.

• Довжина 168 м — другий за довжиною міст у Сумах; ширина проїжджої частини 23,9 м і два тротуари по 3,3 м.
• Мав вивести транзит із роменської траси на харківську в обхід центру.
• Назву отримав 2019 року від сусідньої Пантелеймонівської церкви.

Стадіон «Ювілейний»

Головна футбольна арена Сум і сьома за місткістю в Україні. Стоїть на місці стадіону «Спартак» 1949 року, який знесли наприкінці 1980-х під арену на 35 тисяч місць. Нову почали зводити 2 вересня 1999 року, а відкрили 20 вересня 2001-го: тоді вона вміщувала близько 28 тисяч глядачів, згодом стоячі місця замінили кріслами.

• Рекорд відвідуваності — близько 29 300 глядачів на матчі «Спартак» (Суми) — «Нафтовик» (Охтирка) 2003 року.
• Тут грали Суперкубок України 2009 року («Динамо» — «Ворскла») і фінал Кубка України 25 травня 2011-го («Динамо» — «Шахтар», 27 800 глядачів).
• Домашня арена «Спартака», ПФК «Суми», «Альянсу», а з 2023 року — «Вікторії».
• У грудні 2020 року стадіон продали на аукціоні за 8,12 млн грн, щоб погасити борги Сумського НВО перед працівниками. Прокуратура оцінила його в 395 млн грн, і 2021 року суд наклав на стадіон арешт.

Костел Благовіщення

Червоноцеглий неоготичний костел для іноземних фахівців цукрових заводів. Землю під нього дав православний Павло Харитоненко.

• За радянщини тут був музей, потім спортзал школи.
• Повернутий вірянам 1994 року, переосвячений 1998-го.

Альтанка

Різьблена восьмигранна дерев'яна альтанка земського креслярa Матвія Щавельова — головний символ Сум. Купець Йосип Лещинський поставив її над свердловиною, де шукали нафту і нічого не знайшли.

• Свердловину закрили сталевою плитою під цегляним цоколем.
• Легенда каже, що її збудували без жодного цвяха, але це не підтверджено.
• Кажуть, це єдина дерев'яна будівля Сум, що вціліла в Другій світовій. Символом стала після фото святкування визволення 1943 року.
• Усередині стоїть вуличне піаніно, на якому може зіграти будь-хто.

Садиба Харитоненків

Родинне гніздо цукрової династії. Головний будинок збудовано у 1890–1891 роках, контору — до 1911-го. Пізніше тут працювали Банківська академія та СумДУ.

• З 2021 року садибою опікується заповідник «Глухів».
• Реставрацію оцінюють у понад 120 млн грн.

Незадовільний стан, реставрація не розпочата.

Садиба Суханових-Сумовських

Особняк цукрозаводчика Михайла Суханова. Після його банкрутства й смерті 1909 року маєток перейшов до родини Сумовських. З 1991 року тут Інститут прикладної фізики НАН України.

• Збереглися оригінальні сходи, ліплення й люстри.

Тяжко пошкоджено ракетою 13 квітня 2025 року; будівлю відскановано в 3D.

Кадетський корпус

Комплекс корпусу збудували на гроші, які заповів Іван Харитоненко; справу завершив його син Павло. Імперський кадетський корпус діяв до 1918 року, за радянщини тут було артучилище.

• Сучасний ліцей носить ім'я Івана Харитоненка й належить Держприкордонслужбі.
• 2022 року ліцей переїхав до Хмельницького.

Частково зруйновано авіабомбою.

Філармонія (Дворянське зібрання)

Будинок дворянського зібрання, з 1916 року кінотеатр, з 1939-го — філармонія на 370 місць. Тут стоїть один із найкращих органів України.

• Орган Rieger-Kloss, опус 3568, виготовлений 1986 року в чеському Крнові: 48 регістрів, три мануали, 32-футовий педальний регістр.
• До 2007 року інструмент стояв у Троїцькому соборі.

13 квітня 2025 року вибито вікна; загинула органістка Олена Когут.

Театр імені Щепкіна

Національний академічний театр драми та музичної комедії. Трупа виникла 1933 року в Лубнах, у Сумах з 1939-го, а теперішній будинок відкрили 1980 року.

• Академічний статус — 2012, національний — 8 вересня 2020 року.
• На площі — пам'ятник Михайлу Щепкіну (1989).

Пошкоджено 13 квітня 2025 року; вистави грають з урахуванням безпеки.

Театр Корепанова

Будинок звів гласний міської думи й актор-аматор Дмитро Корепанов. У 1939–1980 роках тут грала трупа Щепкіна, тепер — театр для дітей та юнацтва.

13 квітня 2025 року вибито вікна, театр зачинено.

СумДУ й колишній окружний суд

Будинок окружного суду за проєктом Карла Шольца тепер належить університету. Сам СумДУ виріс із навчального пункту при заводі Фрунзе 1948 року.

• Головний корпус університету — вул. Римського-Корсакова, 2.

Удари 3 вересня 2024, 13 квітня 2025 і 18 серпня 2025: знищено конгрес-центр і стіну будівлі суду, втрачено близько 60 тисяч книжок.

Залізничний вокзал

Станція на лінії Ворожба — Мерефа, відкрита в січні 1877 року. Саме залізниця дала цукровим заводам вихід на ринки імперії.

Неодноразово пошкоджено; поїзди нині зупиняються в Конотопі.

Художній музей імені Онацького

Музей у колишньому будинку Державного банку заснував художник Никанор Онацький, якого 1937 року розстріляли. В колекції понад 11 тисяч творів.

• Шевченко, Боровиковський, Куїнджі, Айвазовський, Рєпін, Пимоненко, Приймаченко та італійці XVII–XIX століть.
• Окремим музеєм від краєзнавчого став 1939 року.

Дах пошкоджено 2023 року, вікна — 13 квітня 2025-го. Працює обмежено, частину колекції евакуйовано.

Краєзнавчий музей («Будинок з каріатидами»)

Колишня земська управа з кутовим балконом на атлантах і каріатидах під банею. Музей засновано 1920 року, у цій будівлі він з 1972-го.

• Близько 45 тисяч експонатів.
• Має філії: музей Чехова та музей Чайковського в Низах.
• Тепер тут зберігають евакуйовану колекцію музею Чехова.

13 квітня 2025 року розбито вікна.

Будинок-музей Чехова в Луці

Флігель садиби Лінтварьових, де Антон Чехов провів літо 1888 і 1889 років. Тут він писав «Лісовика», рибалив на Пслі й прощався з братом.

• Брат письменника, художник Микола Чехов, помер тут 1889 року й похований у Луці.
• Із семи будівель садиби збереглися три.
• Поруч — Іоанно-Предтеченська церква 1837 року на місці монастиря, заснованого Кондратьєвим.

Зачинено на час війни, речі Чехова перевезено до краєзнавчого музею.

Пам'ятник Івану Харитоненку

Перший пам'ятник меценату роботи Опекушина й Круазі відкрили 1899 року. Більшовики його знищили й поставили Леніна. Нинішній пам'ятник стоїть із 1996 року.

• Довкола — чавунні ліхтарі з ланцюгами, на основах яких відлито герб із трьома сумками.

Пам'ятник цукру-рафінаду

Шматок «рафінаду» з кримського вапняку, встановлений до 355-річчя міста навпроти пам'ятника Харитоненку. Скульптори — О. Шевченко та В. Довгалюк.

• Вапняк із часом темніє, як старий цукор, а іржа з металевого кубика нагадує про втрачену цукрову промисловість.

Пам'ятний знак «Сумка»

Сумка над криницею — ілюстрація легенди про козаків, які знайшли біля Псла сумки із золотом. Відкрито 18 травня 2008 року.

Пам'ятник гусару

Бронзовий гусар заввишки 178 см на честь Сумського та Охтирського гусарських полків, що виросли з козацьких. Скульптор — Б. Люклян.

Меморіали Другої світової

Найвідоміший — «Невідомий солдат» 1975 року: бронзова фігура на 18-метровому гранітному пілоні. На Центральному кладовищі — «Батьківщина-мати» (1970) над братською могилою.

• Місто визволили 2 вересня 1943 року.

Покровська площа

Серце старих Сум. Колись посередині стояла Покровська церква, знесена за радянщини. Тепер тут Альтанка, пам'ятники Харитоненку й цукру, художній музей та скульптура «Веселий сумчанин» (2012).

• У 1950-х площу називали Базарною.
• 2012 року з'явився «сухий» фонтан урівень із бруківкою.

Вулиця Соборна й фонтан «Садко»

Головна пішохідна вулиця з будинком міської думи (№ 33), комерційним банком (№ 37) і жіночою гімназією (№ 39). «Садко» — головний фонтан міста, 2010 року його облицювали червоним гранітом.

• Поруч — сквер Шевченка з пам'ятником 1957 року, на місці колишньої цитаделі.

Театральна площа

Площа перед театром Щепкіна, оновлена 2020 року з новими фонтанами. Увечері тут грають вуличні музиканти.

Парк імені Кожедуба

Найбільший парк Сум, колишні землі Лещинських, подаровані місту 1905 року. Тягнеться вздовж Псла, вхід — через колонаду.

• Тут сидить на лавці бронзовий Чехов (2013).

Дитячий парк «Казка»

Улюблений парк сумських дітей із казковими фігурами й фонтаном понад 10 м заввишки.

Аварійний «замок» розбирають, решта парку працює.

Ботанічний сад педуніверситету

Ботанічний сад місцевого значення з понад 1100 видами рослин. В оранжереї ростуть лимони, банани й інжир.

• Екскурсії — за попереднім записом у будні.

Стара міська ратуша

Будівля праворуч від Спасо-Преображенського собору — одна з найстаріших на Соборній. Історики припускають, що тут була канцелярія Комісії з облаштування слобідських полків, а згодом штаб Сумського гусарського полку, але це лише припущення.

• Пам'ятка місцевого значення, охоронний № 2774-См.
• Нинішнє використання підтвердити не вдалося.

Комерційний банк (старий корпус Палацу дітей та юнацтва)

Червоноцегляна неоготична будівля з декоративними вежками, збудована для кредитних товариств; архітектором імовірно був Густав Шольц. З 1913 року тут працювали Олександрівський сільськогосподарський банк і Товариство взаємного кредиту повітового земства. Далі були будівельний технікум, з 1934 року — «Клуб піонерів», з 1939-го — Палац піонерів, а з 1991 року — Палац дітей та юнацтва.

• Охоронний № 2775-См.
• Датування в джерелах різне: кінець XIX століття за реєстром, початок XX — за туристичним порталом міста.

17 лютого 2026 року вибухова хвиля вибила вікна, а 15 червня 2026-го дрон влучив у новий корпус Палацу (1993 року): вибито щонайменше 17 вікон. За словами директорки, це третє пошкодження з 2022 року.

Перша жіноча гімназія

Багатий декор робить будівлю схожою на невеликий палац. Вона стоїть на півколі біля скверу Шевченка. З 1996 року тут юридичний факультет колишньої Української академії банківської справи, нині у складі СумДУ.

• Охоронний № 2776-См.
• Історії закладу присвячена монографія Дмитра Кудінова «Сумська I жіноча гімназія» (2024).

Кінотеатр «Оріон»

Будівля в стилі модерн, перший стаціонарний кінотеатр Сум; її зводили як кінотеатр і зал зібрань. 1917 року будинок купив Люмінарський, власник Гранд-готелю. Пізніше кінотеатр носив імена Карла Маркса й Тараса Шевченка і працював за призначенням до середини 1990-х.

• Охоронний № 2779-См; поруч — «будинки-близнюки», вул. Соборна, 46 (1910-ті, № 2778-См).
• Дата будівництва: 1910-ті за реєстром, кінець 1916 року — за туристичним порталом; реконструкція 1933 року.

Гранд-готель

Найбільший із п'яти готелів «вулиці готелів»: на першому поверсі був ресторан, на другому — номери. Власник — підприємець Люмінарський, з 1918 року готель орендував Германов. 1919–1920 років тут була комендатура, а в 1942–1943 роках зупинялися італійські солдати, що відступали після Сталінграда. Збереглися оригінальні сходи, фрески й майже незмінений фасад.

• Охоронний № 2781-См.
• Нині тут Управління архітектури та містобудування.

Поштамт

Перша пошта в Сумах відкрилася 1877 року. Нинішній будинок із елементами модерну збудовано 1910–1911-го; архітектор невідомий. Його функції змінювалися, і свого часу тут працювала виставкова зала.

• Охоронний № 2782-См.
• Нині — районний вузол зв'язку й інформаційно-комерційний центр.

Будинок війта

Один із найстаріших мурованих будинків міста: перший поверх і склепінчастий підвал збереглися з кінця XVII століття. Краєзнавець Євген Мурза припускає, що це могла бути перша ратуша. На зламі XIX–XX століть тут були готельні номери й ресторан, пізніше — гуртожиток педінституту. Під час реконструкції 2008 року під торговий центр вцілів лише кутовий фрагмент.

• Стан аварійний: пошкоджені фасади, підвал і дерев'яні конструкції. Архітектор Ігор Титаренко пропонує облаштувати тут музей козацьких Сум.
• Статус пам'ятки підтвердити не вдалося.

Дитяча лікарня святої Зінаїди

Павло Харитоненко збудував її на виконання заповіту батька Івана (20 ліжок, капітал 30 000 рублів) і назвав на честь доньки Зінаїди, яка померла від дифтерії 1889 року. Це одна з перших дитячих лікарень Російської імперії; лікування було безкоштовним. Головний корпус двоповерховий, псевдокласичний, із готичними деталями; поруч лікарняний парк.

• Комплекс має охоронний № 2765-См (головний, бічний та інфекційний корпуси й господарський флігель).
• Нині в головному корпусі — обласне управління охорони здоров'я, а навпроти працює сучасна дитяча лікарня святої Зінаїди.

Дитяча аптека («Стара аптека»)

Збудована в псевдоросійському стилі коштом Павла Харитоненка за ідеєю першого сумського педіатра Олександра Осташевського поруч із лікарнею Зінаїди. Бідним родинам ліки давали безкоштовно, а аптека працює й досі.

• Охоронний № 2764-См. Дата: 1914 рік за туристичним порталом, «початок XX століття» за реєстром.

Притулок Харитоненків для дівчат-сиріт

Відкрито 1 серпня 1888 року як притулок для дівчат-сиріт віком 7–17 років коштом Наталії Харитоненко; опікувалася ним Віра Харитоненко. Містяни прозвали його «Пансіоном шляхетних дівчат». Кожна випускниця отримувала посаг 50 рублів. З початку 1920-х тут пологовий будинок.

• Охоронний № 2761-См. Реєстр датує будинок початком XX століття, туристичний портал — 1888 роком.

Олександрівська чоловіча гімназія

Найстаріший навчальний заклад міста. З восьми будівель ансамблю збереглися чотири. Нині в навчальному корпусі 1873 року працюють Класична гімназія і школа № 8.

• Охоронний № 2754-См.
• Поруч — Лютеранське училище, вул. Троїцька, 5–7, 1870–1871 роки (№ 2757-См).

Будинок Крінера («Будинок Фауста»)

Збудований для директора Павлівського цукрорафінадного заводу Олександра Крінера. Горельєфи чоловічих і жіночих фігур у нішах над вікнами дали будинку народну назву «Будинок Фауста». Тут був перший у місті ліфт — для подачі страв із кухні до їдальні. Другий поверх добудували в 1925–1930 роках, а до 1990-х підвал і частину першого поверху займали майстерні Спілки художників.

• Охоронний № 2762-См. Сьогодні — житлове й комерційне використання.

Особняк Шрейнера

Одноповерховий садибний будинок у дусі «дворянського гнізда». Належав Густаву Шрейнеру, головному управителю Торгового дому «Харитоненко з сином». За однією версією його звели коштом Харитоненка, за іншою — купили в збанкрутілого поміщика.

• Охоронний № 2760-См. Нинішнє використання підтвердити не вдалося.

Духовне училище

Збудоване коштом Івана Харитоненка за проєктом харківського єпархіального архітектора Володимира Немкіна; мало домову церкву на честь Охтирської ікони Богородиці. З другої чверті XX століття тут міська, згодом обласна лікарня.

• Охоронний № 2763-См. Нині — лікувальний корпус № 2 обласної клінічної лікарні (нейрохірургія). Реєстр датує 1890–1891 роками, туристичний портал — 1880-ми.

Будинок Олександра Олеся

Двоповерховий цегляний будинок на 12 кімнат з аркою. Близько 15 років тут жили поет Олександр Олесь (Кандиба), його мати й сестри; на фасаді є меморіальна дошка. Близько 25 років будинок займала СБУ, а 23 вересня 2020 року його повернули місту. Огляд у травні 2020-го виявив тріщини в стелі й стінах.

• Охоронний № 2726-См. Ідея літературно-меморіального музею лунає давно, але рішення про його створення не підтверджено.

Садиба Чурилова

Неоренесансний особняк із маскаронами належав керуючому Сумським відділенням Державного банку Чурилову. Його дружина Наталія разом із музикантом Леонідом Кагадеєвим організувала музичні класи для дітей. Частково збереглися службовий флігель, конюшня й каретний сарай; колись тут були кована брама, фонтан і альтанка.

• Охоронний № 2793-См; поруч — Музична школа Чурилова, Петропавлівська, 98 (№ 2794-См).

«Замок» полковника Маринича

Будинок поліцмейстера Маринича, стилізований під середньовічний замок, збудував харківський архітектор Олександр Гінзбург. Після 1917 року його націоналізували й поділили на квартири, а до 1970-х тут працювало медичне училище. Перекази про штаб петлюрівців 1918 року й гестапо в 1941–1943 роках не підтверджено. Нині тут медична бібліотека СумДУ, близько 80 тисяч примірників.

• Охоронний № 2795-См. Реєстр датує будинок 1910–1911 роками, туристичний портал — 1915-м.

Іоанно-Предтеченська церква

1687 року на цьому місці Герасим Кондратьєв заснував жіночий Іоанно-Предтеченський монастир (дерев'яна церква 1691 року), ліквідований 1787-го. Нинішній мурований храм збудований коштом Лінтварьових як парафіяльний для Луки й Баранівки. 1907 року додали два вівтарі й нову дзвіницю. У 1920-х тут був гуртожиток, первісне оздоблення втрачено.

• Охоронний № 2821-См. Чинний храм УПЦ (МП) із 1992 року.

«Альоша» і меморіал «Вічна слава»

Бронзовий солдат зі щитом і мечем на високому гранітному пілоні — центр меморіалу «Вічна слава», відкритого 1975 року до 30-річчя Перемоги на одному з найвищих місць міста. Офіційно це «Невідомий солдат», а «Альошею» його прозвали за аналогією зі знаменитим пам'ятником у болгарському Пловдиві.

• Довкола — півколо гранітних плит з іменами загиблих сумчан, Вічний вогонь, танк Т-34-85 і гаубиця 1938 року, перенесена сюди з території артучилища.
• Висоту пілона джерела називають по-різному: від 18 до понад 30 метрів.
• Тут щороку відзначають День визволення Сум — 2 вересня. Пам'ятка місцевого значення № 1295-См.

«Слава героям Сумщини»

Металева багатофігурна композиція 6 на 18 метрів і 22-метрова стела перед вокзалом. Монумент поставили на честь нагородження Сумщини орденом Леніна за партизанський рух. Автори — скульптор Б. Нікончук, архітектори С. Тутученко й А. Дейнека.

Пам'ятник Тарасу Шевченку

Задумливий Шевченко з книгою, у плащі, на повний зріст — близько 2,5 метра на чотириметровому постаменті. Скульптор Я. Красножон, архітектор М. Махонько. Він замінив ранній кубістичний бетонний пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, який зруйнувався через неміцний матеріал.

Пам'ятник Героям Небесної Сотні

Бронзова композиція заввишки близько 8 метрів на гранітному постаменті, відкрита в жовтні 2020 року. Скульптор Катіб Мамедов, документацію готував архітектор Юрій Харченко; оплатила група компаній «Технологія».

Меморіал воїнам-афганцям

Відкритий 25 грудня 2004 року в сквері біля кадетського корпусу й присвячений 123 уродженцям Сумщини, які загинули в Афганістані; в основі — капсула з афганською землею. Автори В. Голуб, Д. Коршунов, скульптор В. Беленко.

Погруддя Степана Супруна

Пам'ятник двічі Герою Радянського Союзу, льотчику-випробувачу Степану Супруну, встановлений 1 січня 1947 року. Спершу стояв на колишній Петровській площі, у 1970-х його перенесли. Скульптор Я. Ражба, архітектор М. Іванченко.

Пам'ятник жертвам Чорнобиля

Гранітний знак, поставлений 1989 року коштом спонсорів. Тут вшановують ліквідаторів аварії щороку 26 квітня й 14 грудня.

Жертвам комуністичних репресій

Пам'ятний знак біля Центрального кладовища поставили 1990 року з ініціативи товариства «Меморіал» на місці масових розстрілів кінця 1930-х. 18 травня 2015 року на вулиці Кондратьєва відкрили ще й хрест, обвитий колючим дротом, із табірними ґратами, — архітектор В. Биков.

Місце страти військовополонених

На території військового містечка — місце страти та братська могила радянських військовополонених часів нацистської окупації, обидва внесені до реєстру пам'яток.

«Малюки-ласуни» й інші скульптури

Двоє дітей із банкою варення біля кондитерської (2007, О. Прокопчук і В. Буков) — найулюбленіша з нових міських скульптур. Поруч у центрі — знак «Сумка» (2008), «Гаманець» (2011), гусар (2011), «Веселий сумчанин» (2012), Чехов (2013) і Лушпа (2013).

Центральне (Петропавлівське) кладовище

Головний історичний некрополь Сум. Кладовищенську церкву Петра і Павла затвердили 1839 року, найдавніший знайдений надгробок — купця І. Польового, 1853 року. На кладовищі 39 пам'яток, з них три національного значення: церква та надгробки роботи французького скульптора Арістіда Круазі.

• 1952 року понад двісті надгробків і сотні хрестів та огорож визнали «безхазяйними» й знищили — серед них могили засновника династії Герасима Харитоненка та його сина Матвія.
• Тут могили меценатів Дмитра й Миколи Суханових, Лещинських, Асмолових, Алчевських, братські могили радянських і польських воїнів та льотчиків.
• Біля центрального входу 9 березня 2022 року з'явилися перші поховання Алеї Героїв — тероборонівців Р. Кукленка і Є. Степаненка.

Некрополь Харитоненків і «Два ангели»

Біломармурова композиція Арістіда Круазі на могилі Зінаїди, доньки Павла Харитоненка, яка померла 1889 року: ангел несе мертву дівчинку на небо. Скульптуру показали на Паризькому салоні 1891 року й того ж року встановили в Сумах. Поруч — «Голгофа» й інші надгробки родини.

• Скульптури потребують реставрації.

Склеп-піраміда

Одна з найдивніших споруд кладовища — родинний склеп у формі кам'яної піраміди, що поступово заростає деревами.

Братська могила польських воїнів

Тут поховані 42 польські солдати, які померли в сумських шпиталях 1944 року. Пам'ятка місцевого значення.

Лучанське кладовище

Тут поховано, за підрахунком «Данкора», дві третини визволителів Сум 1943 року: групи братських могил радянських воїнів і військовополонених, могила партизанів і братська могила членів підпільної організації «Прапор». Тут же могила Миколи Чехова, брата письменника.

Засумське кладовище

Старе кладовище Засумки з братською могилою радянських воїнів 1943 року, могилами п'ятьох Героїв Радянського Союзу та загиблих в Афганістані.